223 юнаків і дівчат пройшли через Ладижинський суд. За ними – крадіжки, вимагання, хуліганство… Що робити, щоб діти ніколи не мали конфліктів із законом?
Особи, що вчинили злочини у віці від чотирнадцяти до шістнадцяти років, підлягають кримінальній відповідальності лише за умисне вбивство; посягання на життя державного чи громадського діяча, працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця, судді, народного засідателя чи присяжного у зв'язку з їхньою діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя; захисника чи представника особи у зв'язку з діяльністю, пов'язаною з наданням правової допомоги; представника іноземної держави; умисне тяжке тілесне ушкодження; умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, диверсію, бандитизм, терористичний акт, захоплення заручників, зґвалтування, насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом, крадіжку, грабіж, розбій, вимагання, умисне знищення або пошкодження майна, пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів, угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового судна, незаконне заволодіння транспортним засобом, хуліганство.
Демократична держава, яка дбає про своє майбутнє, не може бути байдужою до долі підростаючого покоління і насамперед тих, хто вступив у конфлікт із законом. Хоча в останні роки й прийнято низку законів, спрямованих на захист прав, свобод і законних інтересів неповнолітніх, аналіз даних судової практики свідчить про зростання злочинності серед юнаків та дівчат.
За останні п'ять років Ладижинським міським судом розглядалися справи відносно 223 неповнолітніх, з яких: 46 - по кримінальних справах; 165 - по справах про адмін- правопорушення; до 12-ти осіб застосовувалися примусові заходи виховного впливу.
Наприклад, брати К., один із яких неповнолітній, протягом тривалого часу за попередньою змовою між собою, проникали в житло та в інші приміщення на території міста Ладижин, викрадали особисте майно громадян. За вироком суду повнолітньому К.І. призначено покарання 3 роки позбавлення волі, а неповнолітньому К.Д.- 2 роки позбавлення волі.
Відносно неповнолітнього М.Р., який вчинив один епізод викрадання чужого майна з проникненням в житло, суд застосував вимоги ст. 75 та 104 КК і звільнив його, від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком - 2 роки. При цьому суд врахував, що неповнолітній вчинив злочин вперше, щиро розкаявся, сприяв розкриттю злочину, за місцем проживання та навчання характеризувався позитивно.
До усіх 165 неповнолітніх осіб, які вчинили адмінпорушення, суд застосував вимоги ст.24-1 КУпАП та обмежився попередженням та передачею неповнолітніх під нагляд батьків.
Заходи виховного впливу до 12 осіб, з яких 8 хлопчиків і 4 дівчинки, були застосовані судом у зв'язку з тим, що підлітки на день вчинення злочину не досягли віку, з якого
наступає кримінальна відповідальність.
Відповідно до ст.22 КК однією із загальних умов притягнення особи до кримінальної відповідальності є - досягнення нею встановленого законом віку: За загальним правилом кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину виповнилося 16 років.
Намагання захистити неповнолітніх від кримінального покарання є стійкою специфічною рисою кожної демократично- правової держави. Уже в пам'ятці римського права з'явився термін «пом'якшення покарань».
У процесі розвитку національного законодавства з'явилися поняття «вік кримінальної відповідальності», «пом'якшення покарання, виправдане неповноліттям», дій «без розуміння», що звільняють неповнолітнього від кримінальної відповідальності і покарання.
У положеннях ст.45, 46 КК передбачено звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з каяттям і примиренням винного з потерпілим. При цьому особа має бути такою, що вчинила злочин вперше, а злочин - невеликої тяжкості (міра покарання - позбавлення волі до 2 років або більш м'яке покарання). Головне - особа має щиро покаятися у вчиненні злочину, активно сприяти його розкриттю, а також повністю відшкодувати завдані збитки або усунути заподіяну шкоду, винний обов'язково має примиритися з потерпілим.
Крім того, у ч.2 ст.66 КК передбачено, що при призначенні покарання суд може визнати такими, що його пом'якшують, й інші обставини, не закріплені у цій статті (зокрема, примирення потерпілого та обвинуваченого у справах про злочини тяжчі, ніж злочини невеликої тяжкості). Щире каяття полягає в оцінці особою своєї протиправної поведінки через визнання вини і готовність нести кримінальну відповідальність.
Призначаючи міру покарання неповнолітнім, Ладижинський суд враховував, що психіка неповнолітніх не зовсім сформована; вони не завжди критично ставляться до своїх дій, схильні до наслідування, можуть вчинити правопорушення із помилкових уявлень про товариство, нерідко неспроможні протистояти негативному впливу оточення. Враховуючи все це, Ладижинський міський суд індивідуально підходить до призначення покарань неповнолітнім.
Наприклад, брати К., один з яких неповнолітній (про це мова йшла вище), протягом тривалого часу здійснювали крадіжки. За вироком суду повнолітньому К.І. призначено покарання 3 роки позбавлення волі, а неповнолітньому К.Д. - 2 роки.
Що стосується неповнолітнього М.Р. (про нього також йшла мова на початку статті), суд застосував вимоги ст.ст. 75 та 104 КК
України і звільнив його від відбування покарання з випробувальним строком - 2 роки.
При цьому суд врахував, що неповнолітній вчинив злочин вперше, щиро розкаявся, сприяв розкриттю злочину, за місцем проживання та навчання характеризувався з позитивно.
Отже, і законодавець, і суди приділяють значну увагу неповнолітнім особам, які вступили у конфлікт із законом.
Але хотілося б побажати батькам, педагогам, чиновникам, які працюють із неповнолітніми приділяти більше уваги дітям, які схильні до вчинення правопорушень; не залишати їх один-на-один з проблемами; допомогти знайти правильний вихід і стати не лише на шлях виправлення, але й повноцінними, законослухняними громадянами держави.
Керівник апарату Ладижинського міського суду Н.А. Дуровець
_03_03.png)
