Аліменти на дитину по-новому.

08 липня 2017 року набрав чинності Закон України № 2037-VІІІ від 17.05.2017 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів». Даним Законом, шляхом внесення змін до Кодексів України – Сімейного та Цивільного процесуального, а також Закону України «Про судовий збір», суттєво змінено порядок та розмір стягнення аліментів.

Віднині мінімальний розмір на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Крім того законодавчо закріплено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

За новим Законом аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім'я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання, а також на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними відповідно до Цивільного кодексу України.

Статтями 183 та 184 Сімейного кодексу України (далі СК України) та  доповнена новим п. 4 ст. 96 Цивільного процесуального Кодексу України (далі ЦПК України), встановлюють  новий порядок зверненення до суду з вимогою  про стягнення аліментів.

У відповідності до вказаних норм Закону, в порядку наказаного провадження розглядаються вимоги про стягнення аліментів:

у частці від доходу у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину;

 в твердій грошовій сумі у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, тільки з заявою про видачу судового наказу.

Тут слід відмітити, що дані норми Закону, в їх взаємозв`язку з вимогами ч. 3 ст. 118 ЦПК України, зобов`язують батьків або інших законних представників дитини, у випадку вимоги стягнення аліментів у вищенаведених розмірах, звертатися до суду тільки з заявою про видачу судового наказу. При цьому у разі вимоги стягнення аліментів у розмірі іншому ніж зазначений в ст.ст. 183,184 СК України, до суду необхідно звертатися тільки з позовною заявою.

Новим Законом боржник, у разі стягнення з нього аліментів за судовим наказом, не має права звертатись до суду з заявою про скасування судового наказу. Натомість в ньго є право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів.

Змінено також вимоги Закону щодо вибору способу стягнення аліментів на утримання дітей.

Так ч. 3 ст. 181 та ч. 1 ст. 184  Сімейного Кодексу України (далі СК України) надає право батькам або іншим законним представникам дитини, вільного вибору способу стягнення аліментів на її утримання, як то в твердій грошовій сумі чи в частці від доходу її матері або батька, незалежно від стабільності доходу платника. До внесення даних змін, згідно судової практики, якщо платник аліментів мав офіційний регулярний дохід, то аліменти стягувались в частці від  його доходу, і навпаки, якщо платник алімінтів мав нерегулярний або мінливий дохід, то аліменти стягувались в твердій грошовій сумі.

         Також новим Законом звільнено від сплати судового збору за подачу позовної заяви про оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення.