Зміни до КПК з 15 березня

Чи можна поховати померлу вдома людину без експертизи?

З 15 березня в Україні набирають чинності зміни до Кримінального процесуального Кодексу (КПК), прийняті парламентом 3 жовтня 2017 року.

   На думку юристів, у зв'язку з цими змінами робота слідства і судів може бути паралізованою.   Зокрема, у самих судах, можна сказати, уже виникла паніка та побоювання того, що із вступом цих змін у законну силу робота деяких із них може бути дійсно паралізована.

Процесуальні дії за місцем реєстрації органу досудового розслідування.

Згідно з законом із 15 березня клопотання про застосування заходів кримінального провадження (у т.ч. тимчасовий доступ до речей і документів, тимчасове вилучення майна, арешт майна, затримання особи), а також застосування запобіжних заходів (у т.ч. домашній арешт, тримання під вартою) і щодо обшуку подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться (зареєстрований) орган досудового розслідування.

Наприклад, що стосується Києва і Київської області, то всім доведеться йти до Шевченківського суду. Це і слідчі поліції, прокуратури, СБУ, ГФС, НАБУ - вся ця юрба кинеться в один-єдиний суд. Судді вже переживають із цього приводу. У них же й інші справи є, коли їм їх розглядати, якщо черги там будуть стояти з ранку до вечора? Добре, якщо розслідується економічний злочин, можна почекати. А якщо це викрадення людини, вбивство, коли потрібно діяти дуже швидко, по гарячих слідах?

Коментар:

Враховуючи новації законодавця, дійсно є обґрунтовані підстави побоюватись ймовірних суттєвих труднощів, що можуть виникнути в найближчому майбутньому для органів досудового розслідування та суду.

Нагадаємо, що  змінами до Кримінального процесуального кодексу України передбачено подання клопотань слідчих лише за місцем реєстрації юридичних осіб.

Збільшення навантаження очікується в тих судах, на території яких офіційно зареєстровані органи Національної поліції України. Щодо Вінницької області, то це стосується Вінницького міського суду. На практиці це означає, що всі слідчі зі всієї  області та м. Вінниці повинні будуть їхати до м. Вінниці та звертатись до Вінницького міського суду з відповідним клопотанням. Ця обставина значно збільшить навантаження на суддів таких судів.  

При цьому варто зазначити, що всі слідчі судді суду є суддями з розгляду цивільних або кримінальних справ. Збільшення навантаження може негативно позначитися на забезпеченні прав інших учасників судових процесів.

На мою  думку, вирішити цю проблему можна шляхом надання статусу юридичної особи  кожному територіальному відділу Національної поліції або шляхом скасування прив'язки до юридичної особи.

Призначення та проведення експертизи

У Нацполіції впевнені, що внаслідок цих змін можуть виникнути проблеми і з призначенням експертиз, дозволи на які з 15 березня теж доведеться брати виключно в судах. Наразі  слідчий може сам призначити експертизу, а з 15 березня таке рішення приймає тільки слідчий суддя. Іншими словами, без дозволу слідчого судді навіть поховати померлу вдома людину буде неможливо.  

 Поліціанти запевняють, що проблеми в такому випадку торкнуться дуже багатьох.

Наприклад, якщо людина потрапила в ДТП, в бійці або в іншій ситуації отримала тілесні ушкодження, то слідчому необхідно буде звертатися в суд, і тільки після рішення суду людина зможе пройти судово-медичну експертизу. Наскільки вчасно суди зможуть приймати ці рішення? А найчастіше саме вчасно проведена експертиза дуже сильно впливає на хід розслідування. Кримінальних проваджень, де потерпілим необхідно пройти експертизу, у нас дуже багато. Також тепер через суди доведеться брати дозвіл на експертизу навіть для тих, хто помер своєю смертю, - сказали у поліції.

  За словами депутата Олени Сотник, ця поправка ще й передає всі права на експертизу виключно державним інститутам. Таких інститутів у нас в країні одиниці. І всі експертизи, починаючи від балістичної і закінчуючи тілесними ушкодженнями, будуть проводитися тільки там. Вони можуть  розтягнутися на місяці.

Коментар: Дійсно до Кримінального процесуального Кодексу України внесені зміни щодо підстав проведення експертизи та порядку залучення експерта, які повинні набрати чинності 15 березня цього року.

Згідно з новою редакцією статті 242 КПК України експертиза проводиться за дорученням слідчого судді чи суду, наданим за клопотанням сторони кримінального провадження.

Слідчий чи прокурор зобов’язані звернутися з клопотанням до слідчого судді для проведення експертизи, зокрема, щодо встановлення причин смерті, встановлення тяжкості та характеру тілесних ушкоджень тощо.

На перший погляд може здатися, що це істотно вплине на строки досудового розслідування та значно затягне вирішення даного питання.

Проте, варто зазначити, що слідчим суддею клопотання про залучення експерта розглядається в скорочені строки – не пізніше п’яти днів із дня його надходження до суду. Тобто, це означає, що вирішення даного питання можливо і в день надходження такого клопотання до суду.

Інша справа, що впровадження вказаних змін істотно збільшить навантаження на самих слідчих суддів, які і так занадто навантажені. Важко на даний час прогнозувати, як судові органи впораються з цим. Проте, однозначно можна ствердити, що навіть в умовах надмірного навантаження суд працюватиме задля забезпечення права кожного громадянина на своєчасний та справедливий судовий розгляд.

Що стосується твердження  "без дозволу слідчого судді навіть поховати померлу вдома людину буде неможливо" не зовсім з цим погоджуюся. Оскільки дозвіл слідчого судді на проведення експертизи потрібен лише під час досудового розслідування. Це означає, якщо людина померла і щодо факту її смерті не здійснюється досудове розслідування, то і дозволу на проведення відповідної експертизи від слідчого судді не потрібно. Поряд з цим, у тих випадках коли  є потреба встановлення причин смерті особи, то  слідчі дійсно змушені будуть звертатися спочатку до слідчого судді, а вже потім до експерта, що збільшить строки вирішення питання щодо надання дозволу на поховання.

Поміж іншого цілком погоджуюсь із тим, що передача права на експертизу виключно державним інститутам може призвести до збільшення строків проведення таких експертиз, оскільки  дійсно кількість державних експертних установ обмежена.

Водночас, хочу зазначити, що судді не є суб'єктами законодавчої ініціативи. Ми тільки застосовуємо закони, які приймаються законодавчою гілкою влади. Однак, коли при практичному застосуванні норм законодавства ми бачимо певні проблеми, ми звичайно хотіли б, щоб наші звернення чули у вищих ешелонах влади та прийняли заходи для поліпшення ситуації.

Строки досудового розслідування

Змінюються терміни розслідування справ. Відтепер на особливо тяжкі справи відвели лише 18 місяців, на розслідування справ середньої тяжкості - 12 місяців, а на більш дрібні злочини - 6 місяців. Аргумент автора поправки такий: це дозволить оскаржувати необґрунтовані звинувачення і припинити затягування справ у судах, через що страждають як потерпілі, так і ті, кого безпідставно  звинувачують в тих чи інших злочинах.

   Про те, що проблема є, кажуть і правозахисники. На відміну від європейських країн, українські слідчі ізолятори забиті підозрюваними, які роками чекають закінчення розслідування своїх справ.

  Адвокати вважають, що, в принципі, слідчі в них можуть вкластися, якщо будуть працювати. Наприклад, зараз на одного адвоката доводиться десятки справ. Із них тільки дві-три справи розслідуються понад рік. Решта - в середньому по 6-8 місяців.

   Екс-заступник голови ГПУ Олексій Баганець вважає, що найстрашніше в поправці те, що якщо людині не пред'явили підозру, то через 18 місяців справу повинні закрити.

   - Ви уявляєте, особливо тяжкий злочин, вбивство людини, і якщо за 18 місяців не змогли вбивці пред'явити підозру, то справу просто закриють! Зараз термін давності - 15 років, - каже Олексій Баганець.

   Причому, за його словами, ця поправка поширюється і на справи, відкриті раніше.

   - Тому що за Конституцією закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність особи, мають зворотну дію, - каже Баганець.

   У такому випадку можуть бути закриті тисячі справ, у тому числі з убивств. У кінці минулого року в ГПУ вже озвучували статистику. Якщо поправка набуде чинності, то закриттю підлягають 9 тисяч кримінальних проваджень за фактом вбивства, 31 тисяча - за фактом викрадення авто, і 550 тисяч проваджень - про крадіжки та пограбування.

 Коментар:

Так, зміни торкнулися строків досудового розслідування та порядку їх обчислення. Тепер строк досудового розслідування обчислюється не з моменту вручення підозри, а з моменту внесення відомостей про злочин до Єдиного державного реєстру розслідувань.

У нині діючому кримінальному законі відсутні чітко встановлені строки досудового розслідування до моменту повідомлення особі про підозру.

Враховуючи те, що з моменту внесення відомостей до ЄРДР і до моменту повідомлення особі про підозру органи досудового розслідування не обмежені в строках розслідування інколи такі провадження можуть тривати роками.

Тому на мою думку, запропонованими змінами суттєво удосконалено положення чинного законодавства, які створюють умови для уникнення особами кримінальної відповідальності та неприпустимості затягування досудового розслідування. У той же час дійсно може бути закрита велика кількість кримінальних проваджень, які знаходяться на досудовому розслідування у зв'язку із тим, що підозра особі не оголошена, а строки сплили. Проте, суд жодним чином не може вплинути на дані обставини, оскільки ми розглядаємо тільки ті провадження або матеріали, які надійшли до суду на розгляд.

 Оскарження повідомлення про підозру

Ще одна важлива зміна - людина може оскаржити в суді пред'явлену йому підозру. Олексій Баганець впевнений, що це правильно.

Коментар:

Так, дійсно згідно з новим пунктом 9 ч. 1 ст. 303 проекту КПК України на досудовому провадженні можливе оскарження повідомлення слідчого, прокурора про підозру - підозрюваним, його захисником чи законним представником.

Дане доповнення, дозволить спростувати обґрунтованість підозри на етапі подання до суду клопотання про застосування запобіжного заходу підозрюваному, а не доводити свою невинуватість під час розгляду кримінального провадження по суді в суді.

Отже, в разі набрання даного законопроекту, чинний КПК України буде удосконалено, враховуючи вирішення ряду проблем, з якими стикалась сторона захисту. Попри це, варто наголосити, що необхідною дією для ефективного застосування описаних вище норм процесуального права буде доукомплектація компетентних кадрів суду з огляду на ймовірне підвищення його завантаженості.